Історія закладу

Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді розпочинає свою історію з 1940 року, коли на Львівщині були відкриті перші позашкільні заклади. Тоді ще Львівська екскурсійно-туристська станція, яка знаходилась на вул. Театинській, 10 (тепер вул. М. Кривоноса) налічувала 14 штатних працівників, з яких 3 екскурсоводи.

Із початком Великої Вітчизняної війни (1941 р.) більшість туристсько-краєзнавчих організацій перестали існувати і краєзнавча діяльність проводилась в значно менших масштабах. Після закінчення Другої світової війни (1945 р.) Львівщина остаточно була інтегрована до складу УРСР і з цього часу розпочався новий радянський розвиток краєзнавства і туризму.

У 1945 р. було затверджено штати Львівської обласної дитячої екскурсійно-туристської станції в кількості 6-ти осіб. У цей час станція ще не мала свого приміщення і тимчасово розташовувалась у будинку дитячої сількогосподарської та технічної станції, яка знаходилась на вул. Івана Франка, 11 (тепер І. Франка, 133). Проте дитяча екскурсійно-туристська станція вже мала мережу гуртків, які працювали в школах міста Львова.

У 1946 р. за Львівською обласною дитячою технічною та сільсько-господарською станцією було закріплено житловий та господарський будинки з присадибною ділянкою по вул. І. Франка, 8 (тепер І. Франка, 156) в оренду на два роки, але на той час в цьому приміщенні проживали сім’ї військових, які самовільно заселилися. І лише в 1947 р. районний Народний суд Червоноармійського району міста Львова вирішив передати будинок із сараєм Львівській обласній дитячій технічній та сількогосподарській станції під тваринницький відділ та екскурсійно-туристську базу.

З серпня 1944 р. директором Львівської обласної дитячої технічної та сільськогосподарської станції працював Ковалишин Петро Іванович, який до 1949 р. суміщав посаду директора дитячої екскурсійно-туристської станції.

На початку 1949 р. було затверджено штати і посадові оклади обласної дитячої екскурсійно-туристської бази на поточний рік в кількості 4,5 одиниці. В цьому ж році обласну дитячу екскурсійно-туристську станцію перейменовано на Львівську обласну туристську базу і призначено її директором Тимошенка Павла Андрійовича (помер 27.04.2009 р.). У липні 1951 р. база отримала автобус на 20 місць.

База починає свою роботу у чотирьох кімнатах по вул. Івана Франка, 156, у яких розмістився гуртожиток для туристів на 30 осіб.

У зв’язку з введенням єдиної номенклатури позашкільних навчальних закладів у липні 1952 р. Львівську обласну туристську базу перетворено в обласну екскурсійно-туристську станцію. Штат працівників збільшився до 10-ти одиниць (директор, завуч, два методисти, бухгалтер, завгосп і три техпрацівники). Їй віддано відремонтований будинок з 5-ти кімнат по вул. І. Франка, 156. У цей же час Львівську обласну дитячу технічну та сільськогосподарську станцію розділено на два заклади: обласну станцію юних натуралістів і обласну станцію юних техніків.

У 1950 р. будинок із сараєм по вул. Івана Франка, 156 надано в оренду на 10 років Львівській обласній дитячій технічній та сільськогосподарській станції, а в 1953 р. ці будинки передано на баланс дитячій екскурсійній станції. Міське житлове управління встановило право власності Дитячої екскурсійної станції на ці будівлі і 28 березня 1953 року видало «Заключення про реєстрацію домоволодіння».

Після закінчення 1952-1953 навчального року один корпус школи-інтернату № 27 по вул. Івана Франка, 108 було передано Львівській обласній екскурсійно-туристській станції. В червні 1953 р. в ньому було відкрито обласну базу юних туристів, структурний підрозділ станції. До кінця року тут було споруджено 11 літніх будиночків, павільйони для відпочинку школярів, обладнано місце для стоянки автобусів. База могла прийняти на кількаденний відпочинок до 120 осіб влітку та до 50 осіб в зимовий період.

У 1959 р. відкриті нові постійнодіючі дитячі турбази - «Смерічка» у м. Дрогобичі і «Полонина» в смт. Славсько. На літній період відкривалися турбази на 100 осіб в містах Києві і Ужгороді. В 1963 р. розпочинається будівництво дитячої турбази «Карпати» на 120 місць в ур. Дубина неподалік м. Сколе. Двоповерховий будинок бази збудовано за два роки, роботи закінчено у квітні 1965 р. 5 лютого 1966 р. Державна комісія прийняла будинок в експлуатацію і видала Акт державної прийомки.

Станція постійно піклувалася про розширення сітки туристських таборів (стаціонарних, пересувних, літніх, зимових), удосконалювала форми і поліпшувала зміст їх роботи. Якщо у 1953 році на Львівщині був тільки один туристський табір, який оздоровив у дві зміни 250 школярів, то літом 1968 р. працювало уже 9 стаціонарних, 12 пересувних і 2 зимових, в яких побувало 5016 школярів.

У 1968 році із 9 стаціонарних таборів 6 розміщені в Карпатах, а три – на березі Чорного моря (Ялта, Севастополь, Одеса).

Крім стаціонарних обласних таборів великою популярністю користувались і пересувні табори. У 1968 р. у них було задіяно 1470 учнів.

Львівська обласна дитяча екскурсійно-туристська станція мала 4 постійно-діючі турбази: у Львові – 130 місць; у Дрогобичі – 60 місць; у Славську – 50 місць; в урочищі Дубино (Сколе) – 100 місць.

Із здобуттям Україною незалежності у 1991 р., внаслідок глибокої економічної кризи різко скорочується фінансування закладів освіти, в тому числі і позашкільних. Великих втрат зазнала також обласна станція юних туристів, яка була перейменована у Львівський обласний центр дитячого та юнацького туризму й екскурсій. Віддано міському відділу освіти дитячу туристичну базу «Смерічка» у Дрогобичі, ліквідовані сезонні бази в Ленінграді та Одесі. Різко зменшилась кількість близьких і далеких мандрівок, а також число груп, які приїжджали відпочити на бази закладу.

13 травня 1996 року Розпорядженням голови Львівської облдерж-адміністрації № 477 Центр дитячого та юнацького туризму й екскурсій, Львівську обласну базу юних туристів, туристичні бази «Карпати» (ур. Дубина неподалік м. Сколе), «Полонина», «Трембіта» (смт. Славсько) реорганізовано у Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді (ЛОЦКЕТУМ). Під час цієї реорганізації кількість гуртків закладу було скорочено з 85 до 24. І тільки з початком 2009-2010 навчального року їх кількість вдалося збільшити до 51.

Рівно через 8 років заклад спіткали чергові неприємності. Розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації від 17.05.2004 року № 342 приміщення Львівської обласної бази юних туристів (вул. Івана Франка, 108), структурного підрозділу ЛОЦКЕТУМ, передано Генеральному Консульству Республіки Польщі у місті Львові. Пунктом 2.2. цього Розпорядження було передбачено: «кошти від реалізації нежитлових приміщень» спрямувати на придбання та реконструкцію нового приміщення туристичної бази, що повністю відповідало Закону України «Про позашкільну освіту» та Рішенню обласної ради від 11 липня 2001 року № 464. Однак, іншим приміщенням для дитячої туристичної бази заклад не було забезпечено. Тоді трудовий колектив на загальних зборах 04.04.2005 року прийняв єдиноправильне рішення – домогтися від головного управління освіти і науки будівництва бази на земельній ділянці закладу, поряд з адмінкорпусом. Довгих два роки (2006-2007рр.) виготовлялась та погоджувалась проектно-кошторисна документація. Будівництво бази розпочалось у 2008 році. Колектив закладу, педагоги та школярі області мають надію, що дитяча туристична база прийме перші групи школярів напередодні Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році.

У травні 2010 року Львівський обласний центр, краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді переіменовано на Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний Центр, краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді» та затверджено нову редакцію Статуту закладу.