Маршрут «Середмістя»

Під час екскурсії пройдемо вулицями старого міста, ознайомимось із найбільш видатними пам’ятками старовини, довідаємось про долю багатьох талановитих людей, спробуємо вслухатись у музику старих каменів – вони можуть розповісти чимало.
Основні об’єкти на маршруті:

Пам’ятник першодрукарю Івану Федорову. Був відкритий у 1977 році на вул. Підвальній (автори – львівські скульптори В. Борисенко, І. Подольський). У 1574 р. у Львові у заснованій Федоровим друкарні з’явилися перші в Україні друковані книги «Апостол» і «Буквар». «Апостол» вийшов тиражем 1000 екземплярів (за підрахунками вчених в Україні нараховується зараз 90 екземплярів, 12 з них знаходяться у львівських книгосховищах).

Ансамбль Успенської церкви. На вул. Підвальній височить одна з найцікавіших і найцінніших пам’яток сакральної архітектури – ансамбль Успенської церкви, який складається з трьох споруд: Успенської церкви (1591-1629), каплиці Трьох святителів (1584), дзвіниці Корнякта (1578).

Пам’ятник Никофору-Епіфанію Дровняку. Біля церкви Пресвятої Євхаристії на площі Музейній у травні 2006 року встановлено бронзову скульптуру художника-примітивіста початку XX ст. Никифора Дровняка – автора понад 30 тисяч картин, персональні виставки якого пройшли по всьому світу. Митець увійшов в історію під псевдонімом «Лемко Никофор».

Церква Пресвятої Євхаристії (колишній Домініканський собор). Пам’ятка архітектури XVIII ст.
Монахи-домініканці прибули на західні землі України ще у XIII ст.: князь Лев Данилович був одружений із дочкою угорського короля Бели IV – Констанцією.
Нинішній костел збудований за проектом архітектора Яна де Вітте на місці готичного, який розібрали у 1745 році. Будівельними роботами керував Мартин Урбанік. Основні будівельні роботи були завершені у 1764 році.

Площа Ринок. Старий Львів – це перш за все площа Ринок, центр і осередок його громадського і культурного життя. Такі площі були чи не в кожному місті середньовічної Європи. Назва їх походить від німецького слова – «рінг», що означає кільце, коло, замкнений простір. Площа Ринок віддавна була місцем торгівлі, тож згодом словом «ринок» («рінг») стали називати базар.
Архітектурний образ площі створювався у другій половині XVI-початку XVII ст., у період утвердження і розквіту львівського відродження.
Площа Ринок оточена високими красивими кам’яними будинками. Майже на кожному з них прикріплена охоронна дошка «Пам’ятка архітектури». Сорок п’ять будинків на одній невеликій площі, сорок п’ять пам’яток архітектури – це унікальний музей під відкритим небом.

Ратуша. Міською радою був Магістрат, резиденцією магістрату була Ратуша (від німецького «будинок Ради»). Найбільш рання згадка про Ратушу датується 1381 роком.
Тоді це була дерев’яна споруда, завершена високою вежею і галереєю для міського сурмача.
Вхід в Ратушу стережуть два леви. Вони тримають щити з гербом міста, в основу якого покладена печатка галицьких князів. На гербі міста зображено ворота з вежами, які свідчать про оборонну могутність Львова. Грати воріт підняті, що говорить про гостинність городян, а від непроханих гостей місто стереже лев.

Латинський катедральний собор Успення Св. Марії. Від готики через ренесанс, бароко, класицизм до сецесії пройшов свій будівельний шлях Катедральний собор (архітектори: Ничко, Ганс Блехер, Петро Полейовський). За одними даними, його збудували у 1360 році, за іншими – на 10 років пізніше.
Тривалий час храм перебудовували, реставрували. Всі будівельні періоди залишили свій слід в архітектурі храму, однак переважає готика. Це особливо відчувається в інтер’єрі - стрілчасті арки та склепіння з нервюрами справляють величне враження. Стіни та склепіння вкриває фресковий живопис, виконаний Строїнським (1775 р.), вітражі виготовлені за ескізами Ю. Мегоффера та Я. Матейка в кінці XIX ст. Костельний орган, виготовлений у Львові в 1839 році, донині зачаровує слух своїм чудовим звучанням.

Площа Підкови. Площа названа на честь козацького ватажка Івана Підкови, страченого у 1578 році на площі Ринок у Львові.
Площа має свою давню історію. У середньовіччя тут був костел Святого Духа, а при ньому - найдавніший у місті шпиталь для міської бідноти. Про шпиталь згадується ще у 1375 році, а проіснував він до 1780 року. До наших днів зберігся лише фрагмент стіни шпиталю.
У 1862 році на площі встановлено пам’ятник Івану Підкові за кошти митця Петра Кулика.

Церква Св. Петра і Павла (колишній костел єзуїтів). До площі прилягає одна з найбільших сакральних споруд міста – Єзуїтський костел – пам’ятка архітектури XVII ст. Єзуїти проникли на Західну Україну у 1584 році, а вже у 1610 році розпочали спорудження грандіозного костелу Св. Петра і Павла. Спочатку роботами керував чернець-єзуїт Себастьян Лахміус, а коли стіни були виведені на «три лікті», – Джакомо Бріано, який привіз із Італії перші подихи бароко.

Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Театр будувався з 1897 до 1900 року за проектом З. Горголевського. Скульптори А. Попель і Т. Баронч виконали алегоричні фігури «Трагедія» і «Комедія». Зображення муз належить різцю Ю. Марковському. Великі мідні скульптури, що вінчають фронтон – «Слава», «Поезія», «Музика» – це роботи талановитого українського митця П. Війтовича. Цікавий за своїм змістом тимпан, виконаний А. Попелем. У центрі – зображення старого, який сидить на сфінксі і відкриває таємниці людського буття юнакові. На правій стороні зображення сцени, що символізують радість: танцююча пара, пара, яка п’є вино, а в самому кутку пантера, як символ того, що культура допомагає освоювати природу. Ліва сторона присвячена печалі – сцена викрадення сабінянок, оплакування вмираючого воїна на полі битви та символ мужності і героїзму – щит і меч.

Театр ім. М. Заньковецької (театр графа Скарбека). До спорудження Оперного театру музичні та драматичні вистави відбувались у будинку колишнього театру графа Скарбека, спорудженого за проектом Піхля та Зальцмана у 1836-1843 роках.
Колись це була найбільша театральна споруда в Європі. Під час його будівництва під фундамент у грунт було вбито 16 тисяч паль з мореного дуба. На сцені театру відбувався дебют видатної української співачки – Соломії Крушельницької. Театр ім. Марії Заньковецької у Львові – один із небагатьох в Україні драматичних театрів, що носить звання академічного.
Будинок театру – пам'ятка класицизму – найдавніший театр на Україні. Театр ім. Марії Заньковецької споруджено на місці бастіонів, що оточували Нижній замок, у XIV-XV ст.

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. Пам'ятник у день першої річниці незалежності України (скульптури - брати В. і А. Сухорські, архітектори - Ю. Диба та К. Хромей). Остаточний вигляду пам'ятник набув восени 1996 року із добудовою стели «Дніпрова хвиля».

Фонтан зі скульптурою Матері Божої. Раніше площа Міцкевича називалась Марійською: в її центрі знаходився фонтан зі скульптурою матері Божої (встановлений у 1904 році), у легендах львів'ян – покровительки міста. Зруйнований у комуністичні часи фонтан був відреставрований у 1997 році з копією статуї Богородиці роботи мюнхенського скульптора Й. Гауттманна (1859). Авторський підпис, дата і місце виконання розміщені на підніжжі статуї: I. Hautman. Munchen. 1859. Мармуровий оригінал статуї зберігається у церкві Св. Андрія (костел бернардинів).

Пам'ятник Адаму Міцкевичу – один із найкрасивіших у Львові. Архітектурно-скульптурний монумент під девізом «Натхнення» роботи А. Попеля, відкритий у 1904 році, вражає своєю незвичайністю та величністю. У композиції вдало поєднується класична колона, алегоричне зображення крилатого генія і портретна скульптура поета. Висота пам’ятника – 21 метр, висота фігури поета – 3,3 метра. З півдня й півночі площу фланкують дві її найбільші будівлі – готель «Жорж» і Дім книги (колишня кам’яниця Шпрехера).

Пам'ятник королю Данилу Галицькому встановлений на площі Галицькій у 2001 році (скульптори В. Ярич і Р. Романович, архітектор Я. Чирилик). Скульптура короля Данила на коні була відлита на львівській кереміко-скульптурній фабриці. На виготовлення пам'ятника було витрачено 9 тонн бронзи та 60 тонн граніту. Висота пам'ятника – 18 м.

Ансамбль Бернардинського монастиря - історична пам’ятка ренесансу, маньєризму і бароко 1600-1630 років. Це монастир часів середньовіччя, який зберіг у собі всі традиції свого часу. Церкву Св. Андрія Первозванного збудовано на місці давнішого дерев’яного храму (будівничі – П. Римлянин та А. Прихильний, 1600-1610 рр.). Перша Служба Божа у храмі відбулася 13 грудня 1611 року в день св. Андрія, тому костел отримав ім’я цього святого.

Міський арсенал. Ще одна пам’ятка, що належить до комплексу оборонних споруд Львова і збереглася до наших днів. Він був прибудований до Високого муру у 1575 році. Відомо, що перший арсенал стояв на цьому місці ще у 1430 році.
Останні роки стали для міського арсеналу часом другого народження – після капітального ремонту і реставрації тут відкрився багатий Музей зброї, філіал Львівського історичного музею.