Маршрут «Храми княжого Львова»

До уваги екскурсантів буде представлено ту частину міста, з якої починалася історія Львова. Життя древнього міста Лева вирувало на площі Старий Ринок, вздовж великого Волинського шляху, в підніжжі Замкової гори. Під час екскурсії ми відвідаємо декілька православних та греко-католицьких храмів, які перенесуть нас у княжий період Львова.

Основні об’єкти на маршруті:

Церква Св. Миколая, що знаходиться на вул. Б. Хмельницького, 28, вважається найстарішою з існуючих сакральних будівель Львова. Перебуваючи у Львові, антіохійський Патріарх Йоахим благословив храм часткою мощів Святого Миколая. Також до святинь, якими пишається церква донині, належить ікона святого Миколая Чудотворця, де він зображений у ризах візантійського стилю на позолоченому тлі.

Церква Св. Параскеви П’ятниці. Неподалік від церкви Св. Онуфрія, на вул. Б.Хмельницького, 63, знаходиться храм Св. Параскеви, який у письмових джерелах згадується з 1443 року. Нинішнього вигляду святиня набула у середині XVII ст., коли була відбудована на кошти союзника і свата гетьмана Богдана Хмельницького Василя Лупула, про що свідчить пам’ятна таблиця з гербом молдавських правителів, вбудована у стіну храму. В інтер’єрі церкви є найвизначніша пам’ятка давньоукраїнського мистецтва – іконостас, створений талановитими львівськими майстрами XVII ст.

Монастирська церква Св. Онуфрія є однією з найдавніших монастирських храмів і пов’язана з відомими історичними діячами (господар Молдавії, князь Костянтин Острозький), живописцями (Модест Сосенко), львівськими меценатами XVст. (Степан Дропан). З церквою Святого Онуфрія пов’язане ім’я засновника книгодрукування на Україні Івана Федорова, який у 1583 р. був похований поруч з храмом на монастирському цвинтарі. Є старий переказ, що в одній із келій Федоров мав свою друкарню, тобто саме тут були надруковані перші в Україні книги.

Храм Св. Івана Хрестителя розташований на площі Старий Ринок, 1. За традицією вважається, що мурований храм збудував близько 1250 року князь Лев для своєї дружини Констанції, доньки угорського ко¬роля Бели ІV, яка була католичкою. За легендою, в крипті храму Констанція й була похована. У 1993 р. в будівлі та на подвір’ї церкви організовано Музей найдавніших пам’яток Львова, серед експозиції якого є макет, що відтворює первісний вигляд храму.

Костел Марії Сніжної, що знаходиться на узвишші площі Ярослава Осьмомисла, сягає початками XIII ст. Заснована німецькими колоністами святиня тривалий час була головним римо-католицьким храмом міста. За свою багатовікову історію львівський храм Непорочного Зачаття Марії Сніжної неодноразово перебудовувався. Відбудови після пожеж 1623 і 1683 років та ґрунтовна реконструкція 1888-1892 рр., здійснена за проектом Юліана Захаревича (Захарієвича), значно змінили вигляд споруди: дерев’яне перекриття замінили мурованим склепінням, інтер’єрові надали рис неороманського стилю.

Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці – пам’ятка архітектури національного значення у Львові, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Святиня (збудована в другій половині XIV ст. архітектором Дорінгом) протягом століть була громадським і релігійним центром вірменської колонії у Львові. Надалі навколо церкви склався один з найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 р., арх. Петро Красовський), палац архієпископів (XVIII ст.), вірменський банк (XVII ст.), монастир бенедиктинок (1682 р.), пам’ятна колона з постаттю Св. Христофора та дерев’яний вівтар з композицією «Голгофа» (XVIII ст.), огорожі з брамами (XVII – XIX ст.).